Чернетка твору.
…Що, голубе, багатства наскладав?
Накрав його у вдів, сиріт, убогих?
В працівників, неначе вовкодав,
Жер зарплатню, гризучи зразу й ноги?
Незгодних бив? Посаду хабарем
Ти засівав, щоб вища уродилась?
Коханок мав, що кількістю в гарем
І до султана, мабуть, не вмістились?
Коли вмиратимеш, проси свою труну
По самі «вінця», вщерть, залити маслом.
Питаєш нащо?! Треба ж ще одну
Твою здійснити мрію дуже ласу -
Пропхнути в рай ті залишки душі,
Що, може, десь лишилися у тебе.
Тож плавай в маслі. Й думку полиши,
Крізь вушко голки втрапити на небо…
2010
Масло у трунi
© Copyright: Александр Зубрий, 2010
Свидетельство о публикации №110122305430
Свидетельство о публикации №110122305430
Рецензии