Поцілунками вій
Геть змету хмарку прикрого суму.
На цих трепетних крильцях
Тебе вознесу до небес.
Ти настільки вродлива,
Настільки в принадах розумна.
Що в полон твій зі мною
Зохотивсь потрапити без!
Як ревную тебе
До захоплених поглядів, люба,
Вигораю дощенту,
І в серці - пустеля німа...
О висока любове,
Освячена узами шлюбу,
О гріховна любов,
Од якої рятунку нема!
Угорі, між зірок,
Де літають, воркуючи, душі,
Нам просторо й крилато
І гарно, кохана, отам.
Але ж тут, на землі,
Кожен день я люблю тебе дужче,
І нікому тебе
Не віддам, не віддам, не віддам...
*Без - бузок.
Ласкавка
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2010
Свидетельство о публикации №110122303746
Свидетельство о публикации №110122303746
Рецензии