***
Відгукнись, бо нема порятунку,
Відгукнись, бо надія ще є.
Чи тобі не спадало на думку,
Що ти світло єдине моє?
У собі я твій образ плекаю,
Щохвилини згадаю тебе.
Чи ти знаєш, як тяжко страждаю,
Що життя моє сіре й смутне?
Відгукнися, я більше не можу,
Бо такої, як ти більш нема.
Я без тебе себе не знаходжу.
Порятуй мою душу від зла.
13.10.1999
В дгукнись, бо нема порятунку
© Copyright: Роман Зуев, 2010
Свидетельство о публикации №110122303090
Свидетельство о публикации №110122303090
Рецензии