***
Я слухаю й не чую,
Дивлюся і не бачу,
Від радості сумую,
А від біди не плачу.
Один я в цьому світі,
Як місяць серед неба.
Порвалися, як ниті
Усі шляхи до тебе.
Я вільний, наче вітер,
Та що з тієї волі?
Нема куди подіти
Своєї злої долі.
Я можу гори зрушить
І зупинити ріки,
Та смуток серце душить,
В душі лиш горя крики.
Вже сутінки холодні
Спустились наді мною
І я лечу в безодні
Над чорною водою.
12.05.1999
Я слухаю й не чую
© Copyright: Роман Зуев, 2010
Свидетельство о публикации №110122302989
Свидетельство о публикации №110122302989
Рецензии