Стривай, прислухайся до тиш
Стривай, прислухайся до тиші,
На зорі в небі подивись...
Ці ночі, певно, наймиліші
Згадаю я іще колись.
Як добре сонце проводжати
І говорити до зорі.
Все ж мало часу, щоб сказати
Про почуття усі свої.
З тобою поруч так приємно
На лаві в місячній імлі,
І навкруги уже так темно.
Ми сидимо удвох самі.
Тривога з серця пропадає
І весь тягар сумних думок.
Як я люблю, лиш небо знає.
Не йди від мене ні на крок!
03.03.1999
Свидетельство о публикации №110122302859