Засвітилась Різдвяна зоря
Над холодним засніженим степом.
Часом сумно згадаю про тебе –
Зраду майже пробачила я.
Очі сина, як в тебе, ясні –
Сіро-сині, струмково-весняні,
Пересипані сміхом, піснями.
І кучерики ці запашні.
Ручки спритні і ніжки прудкі,
Щебет з ранку до пізньої ночі.
...Хто ж тебе пожаліти не схоче
У хвилини щасливі такі?
Перелітний мій птах! Із доріг
До якого порога простуєш?
Крізь байдужість і хугу чи вчуєш,
Що для тебе Господь приберіг?
Засвітилася зірка Різдва...
Рiздвяне
© Copyright: Мовчан-Мысловска, 2010
Свидетельство о публикации №110122301016
Свидетельство о публикации №110122301016
Рецензии