РІДНИМ СТАЄ , ЩО БУЛО ТАК ДАЛЕКО ,
ЗДАВАЛОСЬ У ВСЕСВІТА НА КРАЮ .
АЛЕ Я ЧОМУСЬ , ЯК ТОЙ ЧОРНИЙ ЛЕЛЕКА ,
САМОТНІЙ У ПОЛІ ЖИТТЄВІМ СТОЮ .
МЕНІ НЕ ПРОБАЧИТЬ ДУШЕВНОГО БЛУДУ
НІ ДОБРИЙ ГОСПОДЬ І НІ ЗЛИЙ САТАНА .
АЛЕ МОЮ ПІСНЮ НЕ ЗНИЩУЙТЕ , ЛЮДИ .
БО ЧИСТА И ЩИРА , ЯК СПОВІДЬ , ВОНА .
УСІ МИ ЛЮБИЛИ , УСІ ПОМИЛЯЛИСЬ :
ТО ДОБРИМИ З ЗЛИМИ , ТО З ДОБРИМИ ЗЛІ ,
І ВЛАСНИМ СУМЛІННЯМ СУВОРО КАРАЛИСЬ
ЗА НАШІ ПОМИЛКИ ВЖЕ ТУТ НА ЗЕМЛІ .
ДУШЕВНІ ШУКАННЯ , СТРАЖДАННЯ , УТРАТИ …
А ЩАСТЯ ЖИТТЄВЕ ТАК І НЕ ЗНАЙШЛИ …
АЛЕ ЯКЩО ПІСНЮ ЗМОГЛИ ЗАСПІВАТИ ,
ТО ВЖЕ НЕ ДАРМА НА ЦЮ ЗЕМЛЮ ПРИЙШЛИ .
Р дним ста, що було так далеко
© Copyright: Виктор Мельник, 2010
Свидетельство о публикации №110122200530
Свидетельство о публикации №110122200530
Рецензии