Болючі спогади розлуки...
Самотній погляд у вікно...
Душа так крається від муки,
І сльози на очах давно!
З незрозумілої образи -
Незаржавілої іржі -
Навіє вітер знову фрази,
Такі ж гострющі, як ножі...
І пух легенький тополиний
На плечі каменем впаде,
А ключ самотній журавлиний
Журбу на серце покладе.
Змарнілі мрії на світанні
Згорять осиновим вогнем,
На рану попіл від кохання
Впаде з написаних поем.
І розтерзали душу муки
До крові думкою давно.
Болючі спогади розлуки...
Самотній погляд у вікно...
Болючi спогади розлуки...
© Copyright: Лала Цукерман, 2010
Свидетельство о публикации №110122205190
Свидетельство о публикации №110122205190
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
