Мої руки в рукавах із аш-два-о
Із бульбашками суміші азоту.
Очищення від ран? – Зарано.
Я йду, ступаючи повільно.
І де я є? і де мої сліди,
Що вкрилися пилюкою тривоги?
І хто я? Хто вирушив у путь далекий,
Забивши руки і зламавши собі ноги?
Я умиваю руки. Під краплями дощу,
В тумані, вітрі, і росі, і сонці.
Шукаю правду в докорах сумління і прошу:
Пробач мене, бо я такий незграбний!
Мені здавалося, що я роблю, як треба.
Мені хотілося любові і турботи,
Та я пішов…піддавшись слабості душевній,
Пішов, залишивши відчиненими двері…
Я повернусь, бо тільки разом ми щасливі,
Усміхнені, замріяні і збуджені до втоми.
Коли побачимось з Тобою десь-колись,
Промовлю: «мені Тебе не вистачало».
09,08,2010 \ 12:27
МОВ Понтiй Пiлат???
© Copyright: Юрий Мялов, 2010
Свидетельство о публикации №110122009410
Свидетельство о публикации №110122009410
Рецензии