М сто кохання

Ми покинули місто кохання,
Де колись своє щастя знайшли.
Ми пішли і цілунки прощання
Подарунком на згадку були.

Заблукали там наші надії
Поміж вулиць, будинків старих.
Небесами народжені мрії
Вже не згаснуть у зорях ясних.

Там дороги, зупинки й вокзали
Не забули ще наші слова
І усюди, де ми побували,
Ще сердець наших пісня жива.

Дні яскраві і пристрасні ночі
В лабіринтах кварталів, дворів.
Темні очі, мов лагідні очі,
Досі бачать казки наших снів.

Там палає весна первоцвітом,
Там лишилися наші сліди.
Але ми, розчаровані світом,
Не повернемось більше туди.

24.02.2004


Рецензии