Душа моя горить вогнем

Спаплюжене сумління гирею лягло на Душу,
В сумній Україні … і дзвоник теж сумний,
Палають щоки,  серце крається від жалю,
Достойно жити, … мусимо, - саме тепер !!!

Не в грошах щастя,  – вилізем з бідосі,
Вся справа у сплюндрованій  Душі,
Немає віри,  та й  самі іще того не розумієм,
Навіщо і для чого, чи є щастя … в майбутті.

Прийдешні покоління  нас картати будуть,
За рабське те мовчання  … і байдужість боязку,
Самі ж бо,  маємо для діточок наших створити,
Країну-казку,  правильну,  правдиву, чарівну.

©Alex Nowak™ /29.08.1999 -> 2010 Лесь Кавун/


Рецензии