(онучці Тоні Ставичній)
Чому я у домі зимою, мов квітка,
Від радості тої коротшає нічка.
Заклопотана мама, хвилюється татко.
Сидить за столами, гостей повна хата.
Тому, що зимою моє прийшло свято,
На торті палає нова сьома свічка.
Прожила на світі я літ небагато,
Тепер розквітаю, на рік стала більша.
Навчаюсь у школі, помічниця у домі,
І вдячна за свято батькам, долі й Богу.
Тому я весела, зимою як влітку,
В День народження сяю, як сонячна квітка.
В День народження
© Copyright: Петро Керанчук, 2010
Свидетельство о публикации №110122001581
Свидетельство о публикации №110122001581
Рецензии