Світні цятки
На тонкій,
Зморщеній хвилями, плівці
Поверхні річної води,
Що її натягнуто
Поміж двох берегів,
Нагадують масні,
Райдужні плями
Розлитої нафти.
Сріблясті лелітки
Недбало погойдуються,
Наче розряд
Електричного струму
Пробігає тією таки поверхнею,
Або сипле з неба
Дощ із злотих монет,
Або якісь казкові,
Якісь химерні
Невеличкі рибки
Виринають,
На єдину лише мить
Свінувши металевими спинками
Проти сонця,
Аби виявити світові
Красу свою,
І знов
Занурюються
У глибочінь
Холодних вод...
Напівлежачи
Дивлюсь на це видовище
З моторного човна,
Бо роботи немає
І я мушу,
У будь-який спосіб,
Перебути цей час.
Я нудьгую,
Але нудьгую зацікавлено.
Я волію щось спостерігати.
Просто спостерігати
Не роблячи висновків.
Перебути час - на укр
© Copyright: Игорь-Франтышек Сидоренко, 2010
Свидетельство о публикации №110121904708
Свидетельство о публикации №110121904708
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.