Темно-зимова казка.
Ступати в сніг, обходячи лавки.
Тихий парк - мовчазний Титан.
Ось стоїть і мовчить. Мені з ним навіть поговорити нема про що.
- Ти в школі?
-Так.
-У восьмому?
-У дев'ятому.
Два роки тому. А в наступному випускають.
Не треба нового. Повернути б старе, але неможливо.
Застібаючи гудзики на пальті, кутаючись у в'язаний від руки шарф я піду мовчки по порожній дорозі.
Серед заметів, втрачених рукавичок і принишклих будинків.
Всі вітрини прикрашені сніговиків з блискучого паперу, ялинками з герлянд. Суєта, сміх. Подкользнусь.
У кишені щасливий тролейбусний квиток.
Чотири прораховано.
Темно-зимова казка.
Темно-зимова казка
© Copyright: Линдберг, 2010
Свидетельство о публикации №110121904007
Свидетельство о публикации №110121904007
Рецензии