Вчора у ромашковому полі
Цілувалась з лагідним дощем,
Випускала почуття на волю,
І було кохання те взірцем!
Обіймала вітер - не руками,
А душею, що іще жива,
Всі думки переплела стрічками,
Той вінок наділа деревам,
Заспівала з жайворонком пісню -
Хай проллється в саму височінь -
Тільки ніжність і не краплі злісті,
Всі почують наші голоси.
Пробачала серцю разом з небом...
Сльози вщухли, вже немає солі...
Я жива - і іншого не треба...
Почуття - в ромашковому полі...
Почуття - в ромашковому пол...
© Copyright: Анна Пушмина, 2010
Свидетельство о публикации №110121801215
Свидетельство о публикации №110121801215
Рецензии