Ти моя, наче ласкавий вiтер
з перемішаним запахом трав,
із червоного шовку ти стрічкою,
що заплела в свої волоса.
Із п'янючим ти запахом моря,
з ароматом кедровим тайги,
та чого з легким присмаком солі
поцілунки твої солодкі?
По дахах, по верхівках беріз
знову я промайну, мов жартую.
Ледве чутно шепочеш: "тихіше,
пілігрим милий в плащі з дощу".
Я зірок хлібні крихти лукаві
перев'яжу небесним вузлом,
і тобі принесу вранці кави,
доливаючи з імли молоком.
"Ты мой ветер" http://stihi.ru/2009/10/15/4668
Свидетельство о публикации №110121703339