Прощайте, ОТЕЦ! укр. язык

 ПРОЩАВАЙТЕ ,БАТЬКУ!
             5 грудня 2010року перестало битися,для нас, золоте серце,
             однієї з найдорожчих для мене людини,
             мого батька, ЛАВРЕНЧУКА ЯКОВА ІВАНОВИЧА,-
             "Найкращого раціоналізатора лісового господарства
             СРСР,Заслуженного раціоналізатора УРСР",кавалера
             ордена "Знак Пошани" та Грамоти Верховної Ради
             УРСР".
             Людина з злотим серцем зробила для нас усіх дуже
             багато,їй ці рядки :

Я,ще хотів пригладити твоє посивіле волосся:
"Чи рано,Ти пішов,чи пізно,не знаю?!"-
Щось ввижалося, та що повернувся здалося-
Вже згодом зрозумів,що батька ЯКОВА ,немає!

Куди помандрував?Кому світитиме твоє серце!
В Костовці,чи може йдете по дорозі на Кронштат?-
Може матусі пішов піднести важке відерце-
Садиш ліс в Городку,майструєш в Острі,пестиш малят?

Чи може забігли,побалакать за чаркою,до кума!?-
Може поспішаете до батька Івана,перед його останнім боєм?
А, може заховався за кресленнями своїми,десь вдома!?
Чи може на остерскім базарі,бабусі сперечаються з Тобою?

Тіло холодне,та лишив нам память, про чесну та теплу душу,
Не буде світла, то нам засвітить Твоє серце золоте,
Прощатися з дорогою людиною,потрібно по законам непорушним,
Туга та смуток минають,та і нестерпний біль, з часом, промине.

Нам не забути,Твої селянські роботящі плотницькі руки,
Приклад для всіх,був в справах своїх - кращий з кращих,
Ми,як могли розділили з Тобою,- земні нестерпні муки-
Твій слід помітний :в нагородах,здобутках та талантах наших.

Свободу цінував,як вільний вітер та циганський табор,-
В кризовий час, "пів союзу" евминською картоплею нагодував:
Селянин,механік,лісник,вчений - раціоналізатор,-
З мрією про політ,літаки будував та соколом не літав.

Тепер летиш,і двигунів Твоїх нам не спинити, не почути,-
Комусь Твоє тепло, потрібніше,ніж щоб лишатись з нами,
Любов,сторінки життя, та добрі справи, нам ніколи не забути-
А,біль прощання,розділю: зі слізьми, піснями та віршами...))))))))))))))))))))))))