Розпуття. - На распутье

У  завіяному  полі,
            на  перетині  самітнім,
Вибирала  свою  долю
            і  куди  іти  на  світі.

Як  піду  ліворуч  –  лісом,
            то  гущавину  зустріну,
Як  піду  праворуч  –  степом,
            то  зустріну  хуртовину.
А  як  навпростець  подамся  –
            шлях  веде  за  самий  обрій.
Може  горе,  може  щастя,
            світ  лихий,  а  може  добрий...
Куди  глянеш  –  невідоме,
            як  же  можна  вибирати?
І  назад  в  ясне  дитинство
            неможливо  повертатись.

Так,  нікуди  не  звернувши,
            взявши  сонце  у  підмогу,
Понесла  свое  кохання
            в  довгу  і  важку  дорогу.


           Приблизительный  перевод  с  украинского.

Средь  завьюженного  поля,
            в  одиночестве  распутья,
Выбирала  свою  долю,
            и  куда  направить  путь  мне.

Если  я  пойду  налево  –
            чаща  леса  небо  скроет,
Если  я  пойду  направо  –
            встретит  степь  меня  пургою.
Если  путь  держу  я  прямо,
            он  за  горизонт  умчится,
Может  горе,  может  счастье
            на  дороге  той  случится...
И  куда  ни  глянь  –  загадка,
            как  же  можно  выбрать  что-то?
В  легкомысленное  детство
            нет  обратно  поворота.

Не  сворачивая  –  прямо,
            взявши  солнышко  в  подмогу,
Понесла  свою  любовь  я
            в  чужедальнюю  дорогу.