Шукай

Великий світ, можливостей багато,
Сьогодні ти донька, а завтра мати,
Сьогодні ти права, а завтра винна,
Сьогодні з кимось ти, а завтра вільна.

Сьогодні ти весела й балакуча,
А завтра сіра ти немов та в небі туча
Така ти непостійна й швидкоплинна
На пів порожня ти, й сама в у цьому винна.

Коли шукала ти на то причини,
То зрозуміла істину єдину:
Порожній КОЖЕН З НАС на половину…

Шукаємо того, хто нас доповнить
В усім задовольнить всередині й зовні
Хто прийме нас такими, як ми є
Та не нав’язуватиме своє.

Хто познімає з неба зорі,
Хто, як потрібне, буде поряд.
Ну а якщо не хочем його бачить,
Нехай тихесенько ховається в кімнаті!

Якщо ми вази починаємо трощити,
Нехай на завтра нам приносить квіти.
Але куди ж ті квіти діти,
Якщо всі вази в хаті перебиті?

Ні! Будуватимемо щастя разом,
Цеглинок накупуємо з запасом.
Накреслимо ескізи ідеальні,
Обов’язково із окремою їдальнею…

Так, стоп! Зупинимось на декілька хвилин…
Бо будувати не проблема, було б з ким.
То де ж її шукать ту половину?
А хтось же ж вірить, що вона лише єдина.

То може, той людини вже немає?
Бо хто зна, що його в житті буває…
Померла вже можливо від хвороби,
Або прикута до постелі вдома.

Можливо її викрали пірати
Та намагаються арабам продавати,
А може її блискавка прибила
Людину, яку ти би полюбила.

А може ми самі у небезпеці
Й мотузка наша завтра обірветься,
Чи наша погорить душа в пожежі…
Безмежний світ й можливості безмежні.

Але за все сумніше – перестати
Її – ту, саму необхідну нам, шукати
Ну а в кінці померти жалюгідним,
Дурним якимсь, неповно-половинним…

Тож намагаймося того не пропустити,
Без чого нам не в радість буде жити,
Й намагаймось щастя розпізнати
А головне - вже зараз починаємо його кохати.