В серці – постійна рана,
Класична шекспірівська драма,
На душі не вщухає злива,
Погрожує – перерости у кригу
Та дощ зі снігом.
Ти мене ще не знаєш,
Але вже не кохаєш.
Не кличеш до серця
Не обіцяєш вічного раю…
Я тебе вже знаю,
Але не кохаю.
Гаємо час, тягнемо один
З одного нерви. Дивна
Гра. На самотність
Накладаєм самотність,
Пишем листи, але
Не надсилаємо. Спалюєм
На вогні власні мрії.
На світанку співаєм,
Солоних пісень по щокам.
Я не знаю акордів,
Часом – просто ридаю.
Ти мене ще не знаєш,
Але я тебе вже не кохаю…
Просто десь поруч,
Відбивали у ритмі два серця.
Кажуть, з часом
Усе минає…..
10/12/2010
***
© Copyright: Мария Баранчук, 2010
Свидетельство о публикации №110121103021
Свидетельство о публикации №110121103021
Рецензии