У порога

Сивенька мати присіла у порога, чекає коло хати
Своїх дітей, які дорослі стали, та розлетілись наче птахи.
Вона молитву тихо шепче, щастя, долі у Бога
Для чад своїх просить.

Село, як на долоні, видніється з двора.
Красива природи панорама:   
Простор гуля, та пахне травами, ставком, та очеретом.
Молиться старенька мати, коло ріднесенької хати.

А на даху... красиві дві лелеки гніздо вже звили.
Вони втішають старість... та долю одиноку.
Така краса навколо... та немає тут нікого.
Гуляє тільки вітер, та бродить осінній дощ...   

Шепоче тихо мати молитву - оберіг...


Рецензии