Замшілий зруб згубився в цьому лісі.
Замулилась криниця, зацвіла
(Копалась не на вигоні села!),
Людьми забута, зразу постарішала.
Відколи не раділо в ній цебро,
Краплини не світилися ранково,
І партизан не прихиляв чоло
І зшерхлих уст не витирав рукою.
Літа, літа...
Застоялась вода.
Нема вже тих, хто чистили і дбали,
Жили відважно і відважно впали...
Криниця ж їх і досі вигляда.
Партизанська криниця
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2010
Свидетельство о публикации №110121003360
Свидетельство о публикации №110121003360
Рецензии