Дуже ся сердили

Били бубни, били бубни...
Над горами сонце встало
Сіяло лучами.
Ой, гуцулочка,  гуцулка,
Гірько ридала.
Її  серце золотеє
Тай чорнії люди топтали.


Ой, ридала, Богу ся молила.
Та звала свого соколика
Свого милого.
Бубни, бубни вибивали.
Дуже ся сердили.
Над горами сонце сяє
Гоцулоньку утішає…
 


Рецензии