Жив був Бала на світі – юнак молодий
Але мозок його був таки не такий
Він по іншому думав ніж я і ніж ти,
Біля мами він жив, бо не мав куди йти.
Якось мама послала його до хліва
Піди курку заріж, буде нам до стола
«А яку мені різати» - Бала питає, -
Яка гляне на тебе, то ту й зарубаєш
Пішов Бала. Година, вже друга минає
А його все немає, немає, немає
Що ж так довго він робить, мама гадає
Ну а Бала курей дуже вправно рубає
Вийшла мама на двір, та заледве не впала
Та чому ж ти усіх, спромоглася, спитала
Я послухався вас, щоби ви не журились
І рубав тільки тих, що на мене дивились
Про Балу жарт
© Copyright: Богдана Синюк, 2010
Свидетельство о публикации №110120904561
Свидетельство о публикации №110120904561
Рецензии
ваши стихи дарят душе спокойствие и внутреннюю радость
спасибо вам огромное
ВОВА(восхищён очень вашим аншлагом)
Владимир Гельм 18.09.2011 19:37 • Заявить о нарушении
спасибо вам огромное
ВОВА(восхищён очень вашим аншлагом)
Владимир Гельм 18.09.2011 19:37 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.