Поет
Окутала землю м’яким теплим сном
Лише в одинокому світлі віконця
Видніється тінь. Ти сидиш за столом,
Минулого дня гортаєш події,
Вбираєш їх в риму, у строфи віршів
Лиш зрідка тремтять, як метелики, вії
Від вдалих метафор, від образних слів
Можливо на музику вІрші положать
Народиться пісня, така запальна
І сльози натруджені очі зволожать
А в грудях розквітне зимою-весна
Свидетельство о публикации №110120804230
хоть и сердце плачет
главное нам свято жить
суд ведь, Бог назначит
очень понравилось
восхищён и талантом покорён
Владимир Гельм 12.09.2011 14:01 Заявить о нарушении