Два берега

Любовь Кононенко-Грицюк
            
Як річка розкішна, два берега маю.

Болить моє серце, на квітах гадаю.

Ловлю хвилі суму, поради шукаю.

А ранок мовчить, береги обіймає.

Зозулю картату про долю спитала,

Кукукнула раз і крилом помахала,

А сонце сміється, теплом поливає,

Лоскотить той вітер, що хвилі ганяє.

Він гілками верб наді мною заграє,

Якщо двох кохаєш, то щастя не знаєш.

Невже, позабута, не буду горіти,

А серце, що любить, не стане боліти?...
                16.05.2009.


© Copyright: Любовь Кононенко-Грицюк, 2010
Свидетельство о публикации №110120802979
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Любовь Кононенко-Грицюк
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Любовь Кононенко-Грицюк