….…….….…….*….….…….…….
Там, де вітер блукає понуро,
Дам де сонце сходить в пітьму,
Там, непевно, моє минуле
Розриває тенети сну.
Навіть ближні, такі чудові,
Різнобарвами тихих слів,
Не збагнуть, не відчують ніколи,
Те, що зараз живе у мені.
Може прірва, а може дихання -
Необмежного сяйва блакить.
Без надії, та без сподівання
Тисячоліття стиснуті в мить.
Де взаємини спогадів терпких,
Там, де квітам крізь кригу рости,
Так багато гарячих, відвертих,
Недоторканих почуттів.
7 Грудня 2010 р.
….…….….…….*….….…….…….
Там, де
© Copyright: Йескела Вонави, 2010
Свидетельство о публикации №110120802623
Свидетельство о публикации №110120802623
Рецензии