Хванчкара

Тут, на пагорбі скелястім,
Де біжить внизу Кура,
На попоні попелястій
Розважає хвачкара.

Позбирала пісня друзів,
Підіймає вище гір -
На гулкому виднокрузі
З-над тбіліських берегів.

Простелила щедрі далі,
Дивовижно-юні дні,
Де Вахтанг сам, Горгосалі,
Мчав на вихорі-коні!

Звідтіля, де горда Мцхета
З храмів забрела в сади,
Яр-світила дзвін-карета
З неба котиться сюди...

Синь така - не надивиться,
Мріє цяточка орла.
Ми сиділи на травичці,
Що розвеснено цвіла.

Роки танули, як хмари,
Гусла зморшками кора,
І, немов уста Тамари,
Нас п'янила хванчкара.


Рецензии