Пролог
Щоб бачити обрій де сонце сідає
Велике, червоне, лягає в постелю
Жарке своє тіло водою вкриває.
Поволі темніє і чайки стихають
І вітер десь взявся, рвучкий і холодний.
А в небі вже місяць та зорі сіяють
І казкою віє з морської безодні.
Фото Вадима Чмира
Свидетельство о публикации №110120704100
стоя на скалах
увидеть где солнце садится
действительно есть тут чему
восторженно подивится
очень понравилось
восхищён
очарован
Владимир Гельм 04.05.2011 23:10 Заявить о нарушении