Нове щось

Нове щось

В повітрі нове щось вітає!
Бандура затихла, немов заніміла.
А гитара гопака грати не вміє
Й біля неї поет зажурився --
Що ж він мріє? Кажуть що сумує.
Вірші, які колись писав він,
З вітром розлетілись.
А його й забули...

А паперчики, для стрічок не вжиті,
Давно постарілі, та вже й пожовтіли!..
Колись писав він слово
Та й люди читали... А тепер,
Навіть писати нема що!

Із дитинства привикають
Здобність до малюнства...
А читати вже й не треба
-- Фарбувати як ти знаєш,
В тім же й буде твоя слава.

Пофарбуєш своє волосся
-- В жовтий, рожевий або
червоний кольори, та й не думай!..
Тобі добре знати, що гитара --
Звук якої щодня ти чуєш,
Тоже є пофарбована.

А гопака вона грати не грає.
Та й не тому що не вміє, а
гопака грати вона не бажає!
Та й віршування в поета немає.
Здається що пульс серця народа
поет вже не чує... А чи й можливо
він, в своїх нрудях, серця немає?

В повітрі нове щось вітає!
Бандура затихла, немов заніміла.
А гитара гопака грати не вміє
Й біля неї поет зажурився --
Що ж він мріє? Кажуть що сумує.
А хто ж нам про це завідає?..