Мене окутуэ зима
А за вікном рум’яна осінь,
І на землі, як на щоках
Блищать калюжі, наче сльози.
І ніби грудень на вікном,
Та небо – не хворіє снігом,
І тільки згорблений Держпром
Біліє, як будинок з криги.
Здається, зупинився час,
Життя застрягло в міжсезонні,
І кожен з нас, так кожен з нас
Бажає сніг на підвіконні.
Ось так прокинутись вночі,
І підійти до мутних вікон,
А в них зима кричить, скавчить
Шаленим снігом, білим снігом.
5.12.10
,
Свидетельство о публикации №110120602994
Долгожданный снег, наверное, уже появился на подоконнике :)) ?
Если не возражаете, предлагаю Вам небольшую корректировку второй строфы (просто сразу пришло в голову)
І ніби грудень на вікном,
А небо - снігом не хворіє,
І тільки згорблений Держпром,
Мов крижаний палац, біліє.
Удачи Вам в Новом году!
Елена Расновская 29.12.2010 15:16 Заявить о нарушении
Спасибо за строчки, но если я заменю свои на эти, это будет уже соавторство, хотя признаю, так наверное лучше. Я посмотрю, может и подкорректирую что-то. Спасибо :)
Ольга Липакова 31.12.2010 15:12 Заявить о нарушении
Спасибо за подробную информацию об Унивеситете...
С Новым годом!
Елена Расновская 01.01.2011 04:40 Заявить о нарушении