26.11.08
04:10
«А»:
Знову не спиться, бо безсонна епопея.
Не бійся, милий: я твій сон не потривожу.
Я подумки у снах твоїх, як фея,
І казку дарувати тобі зможу.
Чи казку, чи роман, а чи новелу,
Чи пісню, чи елегію, чи думу.
У думі всім розкажу про страждання,
А чи відкрию тільки тобі душу.
Я знаю все! О, Боже! Як це важко.
Мотиви, вчинки, наслідки, признання.
Всі ждуть чогось від мене, що я скажу,
І вирок винесу: падіння чи вітання.
Я не суддя, пробач, я не Феміда,
І очі я відкрила вже давненько.
Уміння бачить-думати від діда,
Життя ж мені дарує вдохновення.
Тебе я хочу бачити і чути.
Потрібен ти мені, як сон. Повітря,
З тобою завжди поруч хочу бути,
І знати, що в житті твоїм є віра.
Люблю тебе, тебе оберігаю,
Посеред дня і навіть серед ночі.
Коханий мій, про тебе все я знаю,
З тобою поруч всі думки дівочі.
Опять не спится, но твой сон не потревожу. укр
© Copyright: Валюша Александрова, 2010
Свидетельство о публикации №110120601686
Свидетельство о публикации №110120601686
Рецензии
