Люби! - шепочеш ти мен. - Люби
Злітаєм юно на вершину знову.
І пристрасті дарують нам обнову,
Де ми водночас королі й раби.
Мені жадане стужене "Люби!",
Щоби пливти в небесному Гольфстрімі,
Щоби сплестись розкуто і нестримно
На крилах реактивної доби.
Серця туркочуть, наче голуби,-
Здається нас повік не роз'єднати.
І з нами будуть не місця, не дати -
А те - згарячим придихом - "Люби!.."
Свидетельство о публикации №110120600104