по-під дорогою блукала,
Добра в людських очах шулала
але яке воно "добро"
Сама себе весь час питала.
Того добра і не зазнала. але десь чула щось таке.
І лиш відмовчавшись ковтала
Усі образи та печалі...
усе, що злістю поросло.
У Бога так було питала
За що та доленька припала?
Але давно заведено,
що за батьківський гріх відплату
Коліно молоде несло.
2009
© Copyright: Леся Гребенюк, 2010
Свидетельство о публикации №110120506696
Свидетельство о публикации №110120506696
Рецензии