запахом
я запахом став лиш заради того,
щоби примхи мої не накликали болi,
щоби кожен iз нас не полишив свого.
Я пiти недалеко лиш зможу,якщо
взагалi мої принципи зрушать кудись.
Щоби кожен iз нас не полишив свого,
я вигадую грiх,я не каюсь - дивись!
Однаковими кроками день,наче два,
коли ти на роботi,а я сиджу вдома.
Очi твоi - то моя лиш бiда,
та ще й майже менi незнайома.
Я плекаю ножi,я плекаю слова,
що на рiвних менi данi в спину.
Я лиш запах. А може я лиш вода,
яка ще парує,а скоро геть сплине?..
29.11.10
Свидетельство о публикации №110120504915