хай почекають
Що стане їх до ранку на всю ніч,
Та компліментів зготував сердечних,
Освідчення мов перше віч-на-віч.
А ти вже спала, і торкали скроні
Відверті подихи блакитних снів,-
Стояла ніч у нас на перепоні,
І я ту тишу рушити не смів.
Із неба молоко терпке лилося,
Схилився місяць зірку цілувать,
І довго... дуже довго довелося
Моїм поезіям чекать.
2007
Свидетельство о публикации №110120500128