Гори

Стоїть гора проти гори
Лісами поростає
Ніхто про родовід її
У неї не питає

Чому стоять ці дві сестри
Рікою розділившись
Неподають родинної руки
В обіймах притулившись

Якась їх сила розділила
А мати сльози гірко лила
І утворилася ріка
Яка біжить між них віка

Якби ж мож гори ці з'єднати
Щоб не ридала їхня мати
Щоби з обіймів утворилася рівнина
Та воз'єдналася навік родина

Але Господь чомусь так творить
Та нам про це Він не говорить
Він ділить землю на частини
Та шле розлуки у родини

Нам недоступна ця загадка
Але існує в житті клатка
Якою ходять рідні й близькі
Та кроки ці занадто слизькі

Нелегко нам по ній ходити
Щоби свій рід не розгубити
Господь нам шле випробування
У міках твориться єднання

Тернистий шлях до злагоди й любові
Шануймось близькі й рідні всі по крові
Хай не біжить між нас ріка
Із материнськими сльозами

Хай клаточка існує поміж нас
І не зламається віками
Хай зникнуть гори поміж нас
Та розцвіте рівнина пишними квітками


Рецензии
Надюша!Замечательный стих!!!Если мыслим однако,разве можно нас разлучить?Дай Бог,чтобы никогда не бежала меж нами река из материнских слёз.Мы одной крови,мы птицы одного гнезда и есть у нас одно начало.Спасибо вам за такой мудрый стих.В.П.

Валентина Жиганова   05.12.2010 22:38     Заявить о нарушении
Спасибо Валюша очень приятно читать Ваши отзывы.Да мыслим мы одинаково. И дай Бог чтобы гнёзда наши были тёплыми и уютными друг для друга.Я благодарна Всевышнему за то что послал мне Вас Валюша.Мне так Вас нехватало.Пока.Спаси Вас Господи.

Надежда Погребняк   05.12.2010 23:46   Заявить о нарушении