Відцвітає падолистом осінь,
Краплі вогкі на газетних шпальтах,
Виє вітер, майже стоголосо,
Одягнули рукавички й пальта.
Засивіло снігом зимне небо,
Зігріваю «хуками»* долоні,
У теплі зроста щодень потреба,
У твоїм…а ти – уже сторонній…
Сивий дим і сизокрилі думи,
У думках – учора на сьогодні,
Пам*ятаю смак твоїх цілунків,
Відновлю, як стане при нагоді,
Закінчився наш роман осінній,
І тайм-аут на сто довгих днів,
Далі шо? Кінець, а чи прозріння?
Головне, щоб ти хотів…хотів…
* "хуками" - можна замiнити на "диханням"
Мiж iншим
© Copyright: Вита Парфенович, 2010
Свидетельство о публикации №110120206182
Свидетельство о публикации №110120206182
Рецензии