Привiт вiд лiта

Від духмяного літа привіт,
шлють синьоокі волошки,
неба  щирого  лагідний слід,
в ніжних  усмІшках ромашки.

Погляд літнього теплого дня,
гріє холодне осіння,
в полі хлібному жовкла стерня,
там загубилось насіння.

Знову літом заквітнуть в полях,
сині закохані очі,
де ромАшковий сонячний шлях,
місячні зоряні  ночі.

А тепер зачаровано ти,
дивишся в очі квітОчок,
хочеш знову до поля прийти,
неба  зібрати  шматочок.


Рецензии
Тебе привiт вiд москаля.)))

Дуже гарний вiрш!

Поэт Сергеевич   21.08.2012 12:28     Заявить о нарушении
Мати доньку наставляла,не дивися на москаля, бо москалі,пани смазливі,скупаєшся в сльозах із зливи.
Щиро дякую, пане москалику , за увагу до моєї скромної персони.Хай щастить.

Анина   21.08.2012 12:44   Заявить о нарушении
Ну уж кто смазливы, так это милые хохлушечки.)))

Поэт Сергеевич   21.08.2012 12:54   Заявить о нарушении
Не возражаю, поэтому москалики и увлекались, их природной красотой и женственностью, только оставляли их несчастливыми... Так Шевченко рассказывал в своем Кобзаре.

Анина   21.08.2012 13:04   Заявить о нарушении
Это Шевченко из ревности.))))

Поэт Сергеевич   21.08.2012 13:12   Заявить о нарушении
Точно, из ревности Катерину прославил в своих виршах, как это я раньше не догадалась?.Спасибо Вам за улыбку.

Анина   21.08.2012 13:20   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.