Розмова Христа з Петром

Паліндромні вірші

Поема І
Розмова Ісуса Христа з Петром (Ів. 21: 15-17)

Зроблю тебе я ловцем людей.
Петре, послухай! що тобі кажу.
Ти вибраний аби церкву збудувати.
Ти отож, по волі моїй, по світу іди!..

Тричі в саду відказався ти від мене.
Тобі ж я прощаю за це. Ти ослабів тоді.
Будь вірний до мене! Овечок моїх не забудь.
Тоді церква потужна зросте,
Як по світу рознесться моє слово.

- Петре! Ти любиш мене?
-- Ти знаєш, що так.
- Петре! Ти любиш мене?
-- Ти знаєш, що так.
- Петре! Ти любиш мене?
-- Господи! Ти знаєш все.
- Отож, паси ягнята мої!

***

Людей ловцем я тебе зроблю.
Кажу тобі що, послухай Петре!
Збудувати аби церкву вибраний ти.
Іди по світу, по волі моїй, отож ти!

Від мене ти відказався в саду тричі.
Тоді ослабів ти. За це ж прощаю я тобі.
Не забудь моїх овечок. До мене вірний будь!
Моє слово як рознесеться по світу,
Зросте потужна церква тоді.

- Мене любиш ти? Петре!
-- Що так, знаєш ти.
- Мене любиш ти? Петре!
-- Що так, знаєш ти.
- Мене любиш ти? Петре!
-- Знаєш ти все, Грсподи.
- Мої ягнята паси, отож!