О наших недостатках

І сміх і гріх про це писати
Я думав, як до цього підійти,
Щоб об’єктивно все надати
Й по всіх недоліках пройти.

У нас недоліків хватає
Вони вп’ялися, як кліщі.
Ніхто й увагу не звертає
Їмо з сметаною борщі.

Цілодобово ЗМІ зомбують,
Щоб ми весь час жили в ярмі.
Ліки, тютюн і пиво рекламують.
Отак працюють наші ЗМІ.

Нас імпортом вже завалили
Підробки і нетреб продають
Щоб ми носили, їли і хвалили,
Бо кажуть більше не дадуть.

Книжки читати перестали.
Ми всі в політиці давно.
Не думали і не гадали,
Що падаємо вже на дно.

Вже нижче плінтуса упали
Й гадаємо, а далі що?
Якби ми кращого не знали
Не допустили б цього нізащо.

Сьогодні краще не хворіти,
Бо «гіпократи» вже не ті.
Нема грошей і нічого просити,
Тихенько помирай на самоті.

Ми всі сп’яніли від свавілля
В громаді вирує роздрай
Немов всі об’їлися зілля
Й шумить в головах водограй

Що завтра буде не відомо,
Як будуть наші внуки жить?
Роздрай ми робимо свідомо,
Про це не думаєм в цю мить.

Класичну мову замінили
На хуторянський діалект.
Словник писали мов дебіли,
А де наш український інтелект?

Історію нам пишуть іноземці,
Де наші доктори наук?!
Не пишите самі Україні ненці,
Другим не викручуйте рук!

В занепаді культура сьогодння
Не знімають кіно, як колись
Немає грошей? З цим не згідні
Талант відсутній? Не берись!

Освіту весь час реформують
Про терміни йдуть балачки
І дивні тести пропанують,
Що плачуть діти і батьки.

Всі про реформи загуділи,
Що завтра краще будем жить
Галопом ціни враз злетіли:
Беріть панове і мовчіть.

Народ мовчати більш не буде!
Терпінню вже прийшов кінець.
Життя набридло недолуге
І не держіть нас за овець!