Зупинка

Чому я бачу твої вії
У своїх світах
Які я кличу "Моі мрії"
В реальному житті та в снах
Десь в чарівній країні.
А коли я дивлюся в чужі обличчя
Я завжди бачу твої очі
І боюся,що мене кличуть
Втекти від подиху ночі
Але ці втечі мені не личуть.
Бо зараз в тебе зростають крила
І я йду до твого погляду
Щоб вивчити твоє тіло
Яке потребує догляду.
В час непомітного дихання
В світі перших галактик
Ти назвала це моїм покликанням
Життя в глибині таких практик
Де ми з тобою непередбачені
І тонемо в емоційній криниці
Всі рахунки вже сплачено
В нашому світі,в нашій столиці.
До нас знову прийшли відчуття
Після недовгої затримки
В тобі народжуються почуття
Твої очі.Душа і тіло.
Зупинка.


Рецензии