Чому так зор полихаюст?
Чому груди повітря вдихають?
Чому серце моє б’ється?
Чому страх навколо в’ється...
А на вулиці вже не горять фонарі,
Вже і сплять нічні дзвонарі,
Вже й сплять нічнії гуляки,
А тільки серце моє не спить,
І тихо душа у мене болить...
Зараз від серця огня,
Залишилась одна та іскра,
І що поможе її розбудити,
Що поможе її не судити...
Що переможе боль і страх,
Ото в тих, сірих очах?..
Мабудь, одна тишина нічна,
І тиха пісня, ота сумна...
Що співає тільки душа...
Свидетельство о публикации №110112800823