Роман Скиба. С украинского...

Солнце липко, как спелый персик,

Вещий полдень в своих правах…

Не хочу возвращаться первым,

Ведь из первых растет трава.

 

Стебель землю сверлит исправно,

Топчут кони послед сверла;-

Я вторым не вернусь и подавно,

Не избегнуть вторым седла.

 

Дикий пух из моих волос и

Поредел, и вовсю седой…

Не хочу возвращаться вовсе,

Опасаясь своих следов.

 

Древо стройное, словно першинг,

Только ветка одна крива…

Не могу не вернуться первым…

А из первых растет трава.

 

 

 

 

Трісло сонце, липке, як персик.
Віщий полудень ще трива.
Я не хочу вертатись першим,
Бо із перших росте трава.
Свердлить землю стебло муруге.
Ходять коні небесним тлом.
Я не хочу вертатись другим,
Бо на других кладуть сідло.
Дикий пух на моїм волоссі
Вщент поважчав і порудів.
Я не хочу вертатись зовсім.
Я боюся своїх слідів.
Древнє древо стрімке, як першинґ,
Тільки гілка одна крива.
Що ж вертатися, як не першим?
А із перших росте трава…

***

 

© Роман Скиба. Всі права застережені.