Дрімають учні на уроці,
Про що йде мова, не збагнуть.
Чому навчились в цьому році,
Мізками ліньки ворухнуть.
Їх зовсім лінощі згубили,
Для них розваги подавай.
Уроки їм давно набридли,
На дискотеці тільки рай.
Стоять, трясуться, як трясучки,
Під рок з металом заодно.
Бува такої задають каблучки,
Немов падучою хворіють всі давно.
Комп’ютер став авторитетом,
Черпають в ньому суму знань.
На гроші грають заодно дуплетом,
Ніхто не каже перестань.
А в Інтернет як попадають,
Шукають в ньому щось таке.
«Що бачив?», запитай, не знають,
Дітей зомбують, ось і все.
Нам всім на це увагу слід звертати,
Щоб покоління молодого не згубить.
І треба всім нам нити перестати,
Їх добрим прикладом потрібно научить.
Наши дети
© Copyright: Борис Мохонько, 2010
Свидетельство о публикации №110112505643
Свидетельство о публикации №110112505643
Рецензии