Позвольте Осени... Пер. Эм Клер

Позвольте Осени - пускай пройдет межа,
Вам отделяя красоту от брашен...
Слетает лист, волшебно изукрашен,
Над головою с легкостью кружа...

Позвольте ей, предвестнице причуд,
Растрепанной, без бального наряда,
Сказать вам, как она безмерно рада,
Творить в Судьбе, чего давно хочу...

Пускай,  покорна этой красоте,
Замрет душа, прервав Судьбы дыханье,
Вглядевшись, как под ветра колыханье,
Мой остров Грез плывет на высоте...




БРАШНО - ср. церк. (борошно южн. ржаная мука). яство,



                Перевод Эм Клер


Дозвольте Осені – проляже най межа,
Вам відділяючи красу від вроди.
Злітає листя – чарівні нагоди,
Тендітні руки-віти залиша.

Дозвольте їй, за літом слідом вліт,
Розхристаній, без бального наряду,
Відкрити, як вона безмежно рада
Творити бажаний у Долі слід.

Нехай, збагнувши врешті се нове,
Душа стамує подих – Долі шана,
Вдивляючись, як вітром колиханий,
Мій острів Марень високо пливе.