Лежу с закрытыми глазами й чётко вижу
Лежу с закрытыми глазами й чётко вижу
Что новый день уже идёт, но он - не очень...
14.09.08
05:00
«А»:
Лежу з закритими очима й чітко бачу,
Що новий день іде. Але одначе
Він сірим та нещасним так здавався,
Немов про чиюсь душу побивався.
Вночі я трохи-трохи знову спала,
Та снилось мені щось уже немало.
Неначе я від дня мого тікала,
А він мене все ловить-доганяє.
Він відчуває де я, бачить знову,
Яку я з ним вести буду розмову.
Не хоче мене чуть, та Бог дав вуха,
Не хочеш. Але треба: на, послухай!
Мені здається, що у сні моїм щось сталось:
На пальцях мені кров чомусь вважалась…
Я кров оту відмити захотіла,
Але її не брало навіть мило…
Коли ж я вранці сонник прочитала,
То з подивом для себе я узнала,
Що кров – то душ родство, якщо вже ллється,
В душі моїй душа його озветься.
Мій кровний Друг. Чи Син. Чи Брат. Чи Батько.
Хто з вас не дає спать, хотіла знать я.
Чому душа моя не спить-співає?
Не знаю я й ніхто, чомусь, не знає.
Свидетельство о публикации №110112501814