То был вечер роковой

Чуть перевода: )

То был вечер роковой,
Ты прекрасная, неповторима,
Ты юна, скромна, наивна,
Неземная...

14.09.08
03:30
«А»:
То був вечір роковий:
Ти – чарівна, неповторна.
Ти – тендітна, юна, скромна,
Неземна. Горіли щоки,
Очі – іскор ясних токи
Так манили і росли:
В серці знову виник світ…
В лірі голос виникає,
Бо тебе  я вже кохаю,
Та мовчу про свій отвіт.
Грала знов на арфі ти:
Замість струн моє серденько
Трепетало. Ми – близенько.
Час пройшов, твій образ де?
Бачу сльози на очах:
Ти прекрасна і нещасна.
Я – блідий, як образ ясний.
Світлий образ поруч йде.
Почуття мене тривожать,
Зупинить мене не можуть…
В серці враз заговорило,
Все кохання, що відкрилось,
Що вложило  душу в час,
Голос злився в один звук,
У ім’я одне кохане…
Я почув сьогодні стук:
Серце юнеє, бажане
В унісон звучить незвано,
Крає моє серце друг.
Та невже оце – любов???
Не любов, а яд, що в жилах
Зупинить мене не в силах,
Пояснить не зможе знов…
Навіть дихать я не смів:
Чи люблю, чи презираю,
Хочу я чогось, бажаю?
Чи років, хвилин, чи днів?
Я забув її, я знав,
Бо вона – то Ангел Божий,
Сум її прекрасний, гожий
Про все в світі розповів.
Пам’ять мою воскресить
Зможе формула петрушки.
Смішно вам? Мені – не дуже!
Як же далі із цим жить?