На злобу дня

http://www.zhernakov.net/
Павел Жернаков
НА ЗЛОБУ ДНЯ
Переклад з російської: Микола Щома

На щоденну злість

А чому ж на таке нариватися,
Чи не лутше булоб відказатися
Від безкорисної турботи?
Не чекати, не вірити, не влюблятися.
Від неосвічення до неосвічення
В знесиленій ніжності не бунтуватися,
Не вилазити на стіни, не "стрілятися".

Лишень через те, що поруч немає
Того, без якого напевноб світ білий,
Міг би, підтримуватися, сам по собі.
А він таки є. А ти, ось що!  -- Ніщо...

На решті, а що ж тут і такого?
Навіщо мучитися надармо,
Тоді коли навколо та й ще
Різних вчинків цілковито повно?

Зернина раціональна!
Не є ж тільки одне бажання --
Самою любитися й любимою бути,
Надзвичайною, не повторною --
Таке увібрали від своїх матерів

Коли вони читали вам
Тваринно-лякаючі народні казки
Про грязних негідних чоловіків:
"Ага-ага -- був же і такий..."
Але не любовий, й напевно, без ласки...

Та ось же й чистовита вигадка
В незбагнених розумах сучасних дам.

А що ж ми? Та й де ж нам і бути?
Навіть в дуже правдивих моментах,
В чистосердечних виконуваннях
Вам же показується не те...
Чомусь сумовито -- немовби стемнілося,
А не виблисково й не променисто
В середині практичної голови.

Так є. Всі чоловіки -- егоїсти.
А жінки -- завжди правдиві.

Через те їх так і багато.
Нещасливих, смунтих, одиноких,
Войовничих, надміру суворих
Зустрічаємо по наших дорогах.

Адже привітливих, сщасливих,
Приваблюваючих, красивих,
Своїм тільки одним появленням
("Я пам"ятаю чудову хвилину...")
Носячих цей наш ніжний світ
Не встрічаю я ось вже багато літ.

Можливо, сама природа їх немає.
Давно ж такої -- аж ні одної --
Щоби " і серцем і рукою..."
Зустрітися із ними --  Великий успіх?

Та ось... і є послідня із тих,
До якої довіря я ще прикладаю...
Та ж навіщо віра! Сподівання
Наївно, чистосердечно любив,
Як кажуть -- майже богиньою робив,

Сказала прямо: "Перестань!"
Я зараз не для тебе, відстань.
Екеаче пуля засвистіла наді мною
Назвала мене словом обідним,
Зрівнявся я з усіма... та з землею...

11/24/2010