дина та

Тебе  торкались  інші  ніжні  руки...
Давно  –  до  мене,  в  іншому  житті.
Не  прирікай  мене  на  вічні  муки:
Заприсягнись,  що  всі  були  «не  ті».

Тебе  чекали  інші  щирі  очі...
Давно  –  до  мене,  десь  у  забутті.
Скажи  мені,  я  так  почути  хочу!..
Заприсягнись  –  вони  були  «не  ті».

І  хай  злукавиш  десь,  і  на  півслові
Подумаєш:  «Наївна  простота!»
Від  цього  не  поменшає  любові.
Аби  лиш  я  була  єдина  «ТА».


Рецензии
Так много грусти в этом стихотворении, очень понравилось!!
С пониманием,

Божена Страк   28.03.2011 19:24     Заявить о нарушении
Спасибо, Божена! Это светлая грусть...

Лилия Аль   25.04.2011 22:48   Заявить о нарушении